Величезний глядацький зал, розрахований майже на 400 осіб, не зміг вмістити всіх бажаючих! Багато новоайдарців, немов заворожені то серйозним, то веселим і сумним спектаклем прощання зі школою - гімназією, який розігрувався на їхніх очах, стояли вздовж стін, забувши про все, до глибини душі схвильовані тим, що відбувається. Це була справжня феєрія почуттів, фонтан емоцій, простір творчого натхнення і думки!
Символічно, що перед початком урочистого заходу перед святим образом Архістратига Михайла юнаків та дівчат благословив священнослужитель - отець Василь. Будь-яку благу, Богоугодну справу, сказав він, треба починати з молитви: "Господи, благослови!" І тоді, Господь Бог обов'язково допоможе.
На порозі районного Будинку культури хлібом-сіллю зустрічали батьки, і кожен випускник, свято дотримуючись народного звичаю, вважав своїм обов'язком скуштувати шматочок ароматного короваю. 36 струнких мужніх хлопців і сліпучо красивих дівчат останній раз у статусі гімназистів танцювали на сцені грандіозний вальс, модні молодіжні танці, і відверто насолоджувалися дивним відчуттям несподіваної дорослості, а за ними з хвилюванням, захопленням і, що вже приховувати, деякою заздрістю уважно спостерігали сотні пар очей: батьків, однолітків, вчителів. Подумати тільки: попереду ціле життя! Вони танцювали без утоми, щасливі, радісні, трохи стурбовані, не помічаючи течії часу...